Обласна проблема «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства»
Районна проблема «Інноваційні технології формування громадянських якостей та соціальної компетентності особистості»
Вч. Географії «Роль географічної та економічної освіти в процесі соціалізації особистості і громадянського суспільства»
Вч. Біології Формування успішної особистості шляхом впровадження особистісно орієнтованих технологій навчання та розвиток критичного мислення
Вч. Хімії «Роль та значення хімії в соціалізації особистості громадянського суспільства»
Робота над проблемою
1. Аналітичний етап.
2. Визначення проблеми.
3. Визначення шляхів реалізації.
4. Теоретичне осмислення педагогічної ідеї та ознайомлення з наявним передовим педагогічним досвідом із даної проблеми.
5. Розробка практичних рекомендацій.
6. Створення членами творчої групи передового досвіду на основі педагогічної ідеї.
7. Пропагування нової педагогічної ідеї, вироблення у практичних працівників психологічного налаштовування на її використання.
8. Вивчення й узагальнення створеного ППД, уточнення на цій основі практичних рекомендацій.
9. Упровадження в масову практику ідей проблемної теми з урахуванням розроблених і уточнених рекомендацій.
10. Аналіз проміжних і кінцевих результатів. Підбиття підсумків роботи над проблемою.
Кожний із цих етапів роботи над проблемною темою має свій зміст і завершену групу заходів, спрямованих на вирішення визначених завдань.
Разом із творчою групою створюють усі умови для глибокого осмислення кожним членом педагогічного колективу наукової ідеї, яка буде трансформуватися в практичну площину. З цією метою ми використовуємо як традиційні, так і інноваційні форми роботи: "круглі столи", дискусії, ділові ігри, тренінги, проблемні семінари, семінари-практикуми, аналіз фахової літератури, інтерактивні вправи тощо.
У цей період самоосвітня робота педкадрів підпорядковується роботі над проблемною темою.
Творча група забезпечує вчителів списками рекомендованої літератури, тематикою рефератів, кваліфікованими консультаціями тощо. Саме шляхом самоосвіти кожен педагог може глибоко розібратись у новій педагогічній ідеї та шляхах її реалізації.
На даному етапі творча група розробляє практичні рекомендації щодо втілення науково-методичної проблеми в живу практичну діяльність учителів. Ці рекомендації максимально конкретні. Вони дають відповіді на запитання: Що? Коли? Кому? На які очікувані результати вийти?
Створення творчою групою (або окремими її членами) передового педагогічного досвіду, що є першим кроком щодо втілення наукової ідеї у практичну діяльність. Учителям, які здійснюють роботу щодо створення передового досвіду, методист і Т.Г, допомагають у моделюванні уроків, у відпрацюванні окремих прийомів і форм роботи, проведенні експериментів тощо; створюють сприятливі умов для роботи (розвантаження від другорядних справ, знаходження можливостей морального стимулювання).
Закінчується теоретичний етап проведенням моніторингових досліджень щодо результативності трансформації педагогічної ідеї у практичну діяльність тих учителів, які створюють ППД.
Проводяться контрольні роботи, контрольні зрізи, тестування, опитування школярів із метою вивчення впливу запровадженої наукової ідеї на рівень навчальних досягнень учнів, їх вихованості та розвитку.
Практичний етап
На практичному етапі відбувається впровадження досвіду реалізації нової педагогічної ідеї (на базі розроблених і уточнених рекомендацій) у масову практику вчителів. Впровадження ППД у масову практику починається, звичайно, із ознайомлення всіх категорій педагогів із суттю напрацьованого досвіду.
З цією метою проводиться серія семінарів-практикумів на базі напрацьованого творчою групою ППД. Як правило, такі семінари-практикуми складаються із трьох частин:
1. Теоретична (лекція, доповідь, повідомлення тощо).
2. Семінарська частина (семінар, обговорення тощо).
3. Практична частина (практичний показ досвіду в дії: відвідування уроків, виховних заходів тощо).
Дуже ефективною є така форма, як виступ учителя автора досвіду перед педагогічним колективом із детальною розповіддю про систему та технологію своєї роботи, про умови її ефективності, про наявні труднощі.
створюватись консультпункт, який веде творча група й автор передового досвіду з проблеми впровадження. Серйозним стимулом для більш інтенсивної трансформації наукової ідеї у практику роботи школи може бути науково-практична конференція.
Важливою ланкою щодо осмислення наукової ідеї та впровадження її у практичну діяльність є методичні об’єднання, які виконують ряд специфічних завдань. Перш за все, вони конкретизують зміст і шляхи впровадження нової педагогічної ідеї та передового досвіду, ураховуючи специфіку конкретного предмета. Тому методичні об’єднання, ознайомившись із рекомендаціями творчої групи та ППД, повинні розробити для себе конкретні рекомендації, пам’ятки, поради щодо реалізації ідеї у відповідності із специфікою свого навчального предмета. Методичні об’єднання організовують і координують роботу вчителів щодо ознайомлення з передовим досвідом, упровадженням його у практику, заслуховують звіти окремих учителів про хід упровадження.
Для більш цілеспрямованої роботи щодо трансформації педагогічної ідеї та впровадження досвіду на базі творчої групи створюється школа ППД. Як відомо, перевага ШППД в тому, що її керівник, працюючи на протязі певного періоду із сталим складом слухачів, має можливість багаторазово показати дії, прийоми та методи своєї роботи; здійснити практичне навчання слухачів; допомогти їм оволодіти технологією свого досвіду; тренувати їх аж до оволодіння необхідними вміннями і навичками.
Особливо копітка робота має відбуватись у процесі відвідування уроків і виховних заходів. Ураховуючи рівень підготовки учителя, ефективність його роботи, можливості і досвід, керівники школи в одних випадках підтримують діяльність і починання вчителя, в інших – допомагають, а в окремих – не виключено і пряма вимога корінним чином перебудувати свою роботу на основі нової педагогічної ідеї.
Тільки в поєднанні постійної самоосвіти та тактовного внутрішкільного контролю, педагогічні ідеї та досвід, які йдуть ніби із зовні, можуть стати внутрішнім досягненням учителя, а їх реалізація перетвориться на його потребу.
Узагальнюючий етап
Узагальнюючий етап передбачає з’ясування результативності роботи щодо впровадження в практику нової наукової ідеї та ППД. Тут необхідно одержати вичерпну інформацію про фактичний стан справ
Тому всіх, хто вивчає або контролює роботу щодо результатів роботи над проблемною темою, потрібно озброїти спеціальною пам’яткою в розрізі змісту проблеми. Пам’ятка повинна бути конкретною, щоб вивела на об’єктивну оцінку результатів роботи.
Висновки про результати роботи над проблемою оцінюються не підрахунком кількості проведених методичних заходів, а на основі аналізу таких питань:
- глибина осмислення педагогічними працівниками суті нової педагогічної ідеї;
- кількісний показник членів педагогічного колективу щодо трансформації нової педагогічної ідеї в практичну діяльність;
- які зміни відбулись у професійній компетентності вчителів, на скільки глибоко вони осмислили суть нової педагогічної ідеї?
- які зміни відбулись у рівні навчальних досягнень, вихованості учнів, їх розвитку та компетентності?
Підбиття підсумків роботи може бути у формі підсумкового наказу, рішення педагогічної ради, відеоматеріалу, методичного посібника тощо.
Екологія
Екологічно виховати, на думку В.А. Сухомлинського, - не просто вчити дитину поливати квіти, стежити за чистотою вулиць і дворів, а й «вчити дитину розуміти природу, як єдине ціле, бачити єдність людини і природи». Екологічна вихованість старших школярів, як підсумок, передбачає високий рівень екологічної самосвідомості, яка стає регулятором всієї діяльності та поведінки соціуму, що впливає в свою чергу на перебудову колишніх уявлень, поглядів. Екологічне виховання є універсальним засобом будь-якого виховання і виховання взагалі.
Створюючи загрозу природі, ми загрожуємо самим собі. В. Сухомлинський писав із цього приводу: «Поняття «природа» - єдине ціле. У цьому своя гармонія та постійність, взаємозв'язки та залежності; вона - джерело буття й суть буття, вона єдина й нерозривна з людиною. Кожний з нас - природа, що стала людиною. Людина доти могутня й непереможна, доки вірна законам природи - пізнаним і непізнаним, не нею встановленим...
Активно впливати на природу, але залишатись її сином, бути вінцем її творіння та володарем її сил, по-синівському бережливо ставитись до неї - ось яку позицію нам треба займати у процесі взаємодії з природою...».
Настав час керуватись у наших діях правилами екологічного гуманізму, основна ідея якого: людина є лише часткою Природи та Космосу, із законами та силами яких вона повинна рахуватись. Що ж таке «екологія»?
Наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя. Однак це не тільки наука.
Це світорозуміння, яке включає в себе і свідоме ставлення до всього сущого, і його активний захист.
Екологічне виховання у школі слід починати з молодшого шкільного віку. Спочатку діти вчаться помічати прекрасне та незвичне навколо себе, учаться спостерігати, милуватись природою, посильно охороняти природу, не шкодити їй, робити довкілля чистішим. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління у сфері екологічного виховання - формування почуття співпричетності, відповідальності; розуміння необхідності піклування про природу; готовність жити у злагоді з природою й у відповідності до її законів. Коли ці риси стануть характерними для більшості молодших школярів, то на наступних етапах (5-9-і, 9-12-і класи) результативність роботи з екологічного виховання, маючи міцне підґрунтя, проводитиметься значно ефективніше.
У середніх і старших класах метою такого виховання є усвідомлення учнями масштабів екологічної кризи, знання й розуміння причин і наслідків негативного впливу людства на природне середовище, формування нового типу мислення, вироблення нових ідей зі збереження довкілля, посильна практична діяльність, спрямована на виявлення нагальних проблем і покращення стану природного середовища.
Щоб екологічне виховання дало належний результат, воно має бути організоване належним чином, відповідати певним вимогам. Робота повинна бути цілеспрямованою, учні мають розуміти, для чого вони виконують певне завдання та яким має бути результат. Важливість і потрібність виконуваної діяльності дає учням відчуття потреби діяти, задоволення кінцевим результатом, причетності до вирішення глобальних проблем, готує до продуктивної праці в різних галузях виробництва, до свідомого самостійного життя у злагоді з природою.
Виховна ефективність екологічної діяльності зростає за тієї умови, коли учні є не лише виконавцями, а й її організаторами. Саме тому треба давати більше творчих завдань, котрі вирішуються колегіально, у співпраці, спонукають до пошуку об'єктів впливу, до раціоналізаторських ідей і розв'язання проблем.
Головним в екологічному вихованні учнів є:
виховувати любов і повагу до природи;
виховувати любов і повагу до природи;
спонукати до збереження неповторної краси рідного краю;
формувати почуття відповідальності за стан природного середовища;
сприяти розвитку творчих здібностей учнів;
учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські рішення поставленої проблеми;
навчати бачити красу навколо себе, розвивати почуття прекрасного;
формувати почуття дбайливого ставлення до навколишнього середовища;
формувати активну життєву позицію.
Учні отримують творчі завдання, самі розробляють план дій та проводять рейди, акції. Під час екскурсій «екологічними стежинами» приводять у порядок русла малих річок і посильно очищають береги річок від сміття. Щовесни учні проводять акції «Посади дерево», «Зроби село кращим»; організують святкування «Всесвітнього Дня Землі». Постійно проводяться ігри з молодшими школярами, метою яких є формування екологічної культури. Неодноразово проводилося соціологічне опитування населення з метою виявлення рівня екологічної свідомості, культури населення та збору конкретних пропозицій щодо покращення екологічного становища населеного пункту. Результати опитувань передавались голові села для вивчення та опрацювання.
Виховні можливості участі школярів у різноманітних заходах, націлених на екологічне виховання, виявляються в таких напрямах:
по-перше, працюючи поруч із наставниками, учні долучаються до життя суспільства, відчувають причетність до справи глобального масштабу, набувають практичного досвіду з вирішення проблем власними зусиллями, набувають досвіду спілкування в колективі та спілкування з природою;
по-друге, власноруч допомагаючи природі, школярі відчувають власну значущість, потрібність, упевненість у своїх можливостях, емоційне піднесення, моральне задоволення та естетичну насолоду;
по-третє, усвідомлення позитивного результату роботи переконує школярів у значущості та потрібності їхньої діяльності; учить бережливого ставлення до природних багатств, господарського підходу до організації власного життя;
по-четверте, учні привчаються правильно поводитись на лоні природи, розумно відпочивати та задовольняти власні потреби, не зашкоджуючи довкіллю. Виховуються дисциплінованість, відповідальність, ініціативність;
по-п'яте, учні ростуть небайдужими, у них є бажання допомогти природі, оздоровити довкілля. У школярів формуються почуття господарського ставлення до навколишнього середовища, активна життєва позиція. Розвиваються творчі здібності. Після «спілкування з природою» народжуються прекрасні вірші та пісні. Виховання екологічної культури сприяє як традиційні заходи, так і проведення інноваційних форм роботи і нових інформаційних технологій. Всі вони направлені на пробудження інтересу до проблемам екології.
З метою досягнень поставлених задач будуть використані такі форми екологічної просвіти, як часи екологічних знань, часи інформації , бесіди, пізнавальні ігри, які дозволяють підняти проблеми, обговорювати шляхи їх рішень, думати про сьогодення та наслідки для майбутнього:
1) цикл бесід про дбайливе відношення до природи: «Ми – Природи нашої вартові», «Вмієш чи ти спілкуватись з природою».
2) Екологічний час «Природи тендітне дихання», присвячене красотам природи в всі часи року, на якому читали вірші поетів про природу, музика і електронні презентації.
3) Екологічні бесіди «я поміг природі». Учні заочно відправляються в пізнавальну подорож у казковий ліс, щоб його спасти. у ході подорожі на путі їх підстерігали різні небезпечні ситуації, дякуючи знанням діти їх виконали.
4) Пізнавальна гра «Травинка - вітамінка».
5) Гра –подорож «Пригоди Зернятка» допомогла дітям пізнати який шлях проходить зернятко, перед тим ,як попасти на стіл пишним караваєм.
6) Еколого-краєзнавча гра «По сторінкам Красної книги».
В екологічному вихованні допоможе шкільна бібліотека яка має безліч можливостей формування екологічної культури підростаючого покоління, Тому така форма, як книжкові виставки, , відкривають красоту и багатство світу природи, учать любити і берегти її.
- «Червона книга – символ надії» – проблема безпечної взаємодії людини і природи,
- «Твоя їжа» (про здорове харчування),
- «Дари лісу і моря» (о грибах, ягодах, лікарських рослинах, флорі і фауні морів і річок),
- «Художник, якій оспівує тварин» (к 100-років до дня народження Євгєнія Чарушина)
– «Домашні тварини»,
- « Птахи – наші друзі»,
- Фотовиставка «Краски рідної природи».
Провести виставки поробок «Осінні фантазії», де будуть представлені композиції із квітів, овочів, фруктів, зроблені руками дітей.
Багато цікавих заходів буде присвячено лісу:
- гра-вікторина «Подорож по лісним стежинкам»
- пізнавальна бесіда «Загадки в лісі на кожному кроці»
- літературно-пізнавальний час «Хто живе в лісі?»
Не залишаться без уваги і домашні тварини, на честь яких будуть проводиться різні заходи, такі як книжкові виставки, бесіди, уроки доброти, вікторини:
- виставка – презентація «У нас в гостях – четвероногі друзі».та інше .
Великий досвід екологічної роботи та бажання пропагувати екологічний спосіб життя, приведе нас до створення екологічного районного клубу загони клубу розташовані в школах району
В школах району створені екологічні загони це об’єднання дітей 5-9 класів, об’єднаних ідею любові до природи і які прагнуть внести свій практичний внесок в охорону навколишнього середовища. Цілі та задачі: Формування екологічної свідомості,
охорона природних скарбів, залучення до колективної праці. Використання на практиці біологічних знань і оволодіння методами вирощування рослин, управління їх ростом і розвитком. Виховання естетичних почуттів , любові до природи, творчості.
Клуб об’єднає дітей, вчителів з різними потребами, інтересами, але спільним для всіх дітей є бажання врятувати Землю від екологічного лиха. А клуб допоможе їм реалізувати свої цілі різними шляхами. Це і науково-дослідницька робота, яку учні – члени МАН провели, досліджуючи екологічний стан малих річок рідного краю, зокрема ще недослідженої науковцями . Різноманітні екологічні конкурси охоплять всіх учнів шкіл району: екологічні газети, стіннівки, флаєри, емблеми та девізи. Виставки поробок «Розумний дім» та «Друге життя старих речей» викликав широку підтримку громадськості,просвітницька робота , виступ екобригад тощо.
Результати своїх робіт учні висвітлять на наукових конференціях, практичних семінарах. Будуть проведені педагогічні ради, конференції, семінари-практикуму, майстер-класи для вчителів, керівників шкіл району, треба прилучати до нашої справи батьків.
Роботи в інноваційному освітньому середовищі
Особливу увагу радимо звернути увагу на: - рівень готовності педагога до роботи в інноваційному освітньому середовищі; - оволодіння всіма педагогами ІКТ; - аналіз планування методичної роботи з педагогами відповідно до рівнів педагогічної творчості (інформаційно-відтворювальний, адаптивно- прогностичний, раціоналізаторський, науково-дослідницький, креативно- прогностичний); - упровадження мережевої співпраці через: сайт, чат-, віртуальні форми науково-методичної роботи; - результати рейтингової оцінки діяльності ЗНЗ.
наказ Міністерства освіти і науки України від 17.03.2015 р. № 306 «Про затвердження Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»;
наказ Міністерства освіти і науки України від 06.02.15 р. № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів»
Аналіз роботи РМО вчителів - предметників за 2015-2016 н.р. та основні завдання щодо реалізації змісту методичної проблеми.
Про запровадження нової програми і підручників для 7 класу шкільного курсу «Біологія», «Географія», «Математика», «Фізика», «Хімія»
Про роботу із здібними й обдарованими дітьми. Обговорення результатів участі школярів району (міста) у предметних олімпіадах, конкурсах і турнірах у 2015-2016 н.р.
Аналіз результатів ЗНО з предметів природничо-математичного циклу. Специфіка організації навчального процесу в умовах запровадження ЗНО.
Технологічна карта уроку як сучасна форма планування педагогічної взаємодії вчителя та учнів.
Хмарні технології – інтерактивні сервіси до уроку
Технолоія перевернутого навчання.
Майстерня дистанційного уроку
Експрес-інформація про новинки фахової методичної літератури
Для висвітлення вказаних вище питань пропонуємо ознайомитися з такою літературою:
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (галузь «Природознавство»), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Географія» 6-9 класи, затверджена МОіН, молоді та спорту України // Наказ МОН України від 06.06.2012 р. № 664
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Природознавство. Біологія» 5-9 класи, затверджена МОіН, молоді та спорту України // Наказ МОН України від 06.06.2012 р. № 664.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія» 7-9 класи, затверджена МОіН, молоді та спорту України // Наказ МОН України від 06.06.2012 р. № 664
Такі технології як веб, віртуальні, хмарні радикальним чином змінюють навчальні заклади, навчально-виховний процес, природу освіти та її доступність. Як показує досвід розвинених зарубіжних країн, відмінним рішенням вищеописаних проблем є розбудова інноваційної школи на засадах впровадження «хмарних технологій» у навчально-виховний процес. Останнім часом масштаби впровадження хмарних технологій стрімко зростають.
Немає коментарів:
Дописати коментар