Технологічна карта уроку дозволяє вчителю:
- побачити навчальний матеріал цілісно і системно і спроектувати навчальний процес освоєння теми з урахуванням мети курсу математики;
- повністю відобразити послідовність всіх здійснюваних дій і операцій, при більш ретельному плануванні всіх етапів уроку, що призводять до наміченого результату;
- коригувати, варіювати і синхронізувати дії всіх суб'єктів педагогічної діяльності;
- узгоджувати дії вчителя і учня;
- організувати самостійну діяльність школярів у процесі навчання.
Технологічна карта уроку дозволить вчителю:
- реалізувати плановані результати ФГОС;
- сформувати в учнів УУД в процесі вивчення теми, розділу, навчального курсу;
- спроектувати свою діяльність на чверть (триместр), півріччя, рік;
- спроектувати послідовність роботи з освоєння теми від мети до кінцевого результату;
- виконати діагностику досягнень планованих результатів учнями на кожному етапі освоєння теми;
- співставити результат з метою навчання;
- забезпечити підвищення якості освіти.
Підвищення якості освіти відбувається за рахунок того, що:
· навчальний процес освоєння теми, розділу, курсу проектується від мети до результату;
· організується поетапна самостійна навчальна, інтелектуально-пізнавальна і рефлексивна діяльність учнів;
· забезпечуються умови для застосування ЗУН в практичній діяльності.
Вивчаючи формулювання Стандарту II покоління, я усвідомила важливість і необхідність в умінні планувати і будувати урок так, щоб усвідомлено здійснювати формування результатів навчання, досягнення трьох груп запланованих освітніх результатів: особистісних, метапредметных і предметних, сформульованих у вигляді ЗУН, а у вигляді формованих способів діяльності. А проаналізувавши (відкриті джерела мережі Інтернет) досить велика кількість технологічних карт уроку, розроблених вчителями-предметниками (Е.В.Якушина «Готуємося до уроку в умовах нових ФГОС»; Е.В.Якушина «Підготовка до уроку відповідно до вимог ФГОС»; И.М.Логвинова, Г.Л.Копотева «Конструювання технологічної карти уроку відповідно до вимог ФГОС»; А.П.Ерославцева, Е.А.Баяринова «Технологічна карта уроку математики у 5 класі по темі «Площа прямокутника. Одиниці площі»; «Технологічна карта уроку математики, 5 клас, вчитель Т.И.Козак»; Л.А.Мишукова «Технологічна карта уроку»), прийшла до висновку, що уніфікованої форми подібної карти в даний час не існує. На основі безлічі Технологічних карт уроку я змогла підібрати для своєї роботи дану структуру, на мій погляд, вдало реалізує цілі формування у студентів універсальних навчальних дій. Залежно від типу уроку з ФГОС кількість етапів конструювання уроку можна міняти.
Структура технологической карты.
1-й этап. “Самоопределение к деятельности. Организационный момент”.Деятельность учителя: включение в деловой ритм. Устное сообщение учителя. Деятельность учащихся: подготовка класса к работе.
2-й этап. “Актуализация знаний и фиксация затруднений в деятельности”.Деятельность учителя: выявляет уровень знаний, определяет типичные недостатки. Деятельность учащихся: выполняют задание, тренирующее отдельные способности к учебной деятельности, мыслительные операции и учебные навыки.
3-й этап. “Постановка учебной задачи”. Деятельность учителя: активизирует знания учащихся, создает проблемную ситуацию. Деятельность учащихся: ставят цели, формулируют (уточняют) тему урока.
4-й этап. “Построение проекта выхода из затруднения”. Деятельность учителя: построение проекта выхода из затруднения. Деятельность учащихся: составляют план достижения цели и определяют средства (алгоритм, модель и т.д.).
5-й этап. “Первичное закрепление”. Деятельность учителя: устанавливает осознанность восприятия, организует первичное обобщение. Деятельность учащихся: решают типовые задания с проговариванием алгоритма вслух.
6-й этап. “Самостоятельная работа с самопроверкой по эталону”.Деятельность учителя: организует деятельность по применению новых знаний. Деятельность учащихся: самостоятельная работа, осуществляют самопроверку, пошагово сравнивая с эталоном.
7-й этап. “Рефлексия деятельности (итог урока)”. Деятельность учителя: организует рефлексию. Деятельность учащихся: осуществляют самооценку собственной учебной деятельности, соотносят цель и результаты, степень их соответствия.
Технологічна карта уроку
Навчальний предмет_____________________________
Тема уроку_____________________________________
Мета уроку ____________________________________
Тип уроку _____________________________________
Завдання уроку_________________________________
Школа ________________________________________
Учитель_______________________________________
Дата__________________________________________
Клас__________________________________________
Етап уроку та завдання етапу
|
Спостереження та аналіз
| |
1
|
Організаційний момент та мотивація навчальної діяльності.
| |
Підготувати учнів до роботи на уроці в цілому і на кожному конкретному етапі уроку
| ||
2
|
Перевірка домашнього завдання
| |
Встановити правильність і усвідомленість виконання учнями домашнього завдання,
ліквідувати визначені недоліки в засвоєнні знань, в оволодінні вміннями інтелектуального і практичного характеру
| ||
3
|
Всебічна перевірка ступеня засвоєння змісту навчального матеріалу.
| |
Перевірити знання певної кількості учнів, виявити причини і недоліки у знаннях і вміннях; стимулювати окремих учнів та весь клас до оволодіння раціональними прийомами учіння та самоосвіти
| ||
4
|
Підготовка учнів до активного й усвідомленого засвоєння навчального матеріалу
| |
Організувати і спрямувати навчально пізнавальну діяльність учнів до досягнення основної мети (мотивація, актуалізація раніше засвоєних знань та вмінь, їх об'єктивізація), Активізація навчально - пізнавальної діяльності учнів
| ||
5
|
Засвоєння нового матеріалу
| |
Дати учням конкретне уявлення про елементи предметно-наукових (терміни, поняття, правила, закони, теорії, факти тощо) і допоміжних (філософські, методологічні, історико-наукові, міжнаукові, міжпредметні) знань,
Виробити відповідні уміння інтелектуального і практичного характеру, Закріпити в системі, спеціально організованої діяльності інтелектуального і практичного характеру ті знання і вміння, які необхідні для самостійної роботи над новим матеріалом
| ||
6
|
Перевірка розуміння і корекція засвоєння учнями нового матеріалу.
| |
Перевірити елементи знань, що засвоюються, структурно функціональні зв`язки і логічні стосунки між ними; надати індивідуальну допомогу учням, що її потребують.
| ||
7
|
Підведення підсумків уроку
| |
Узагальнити засвоєні знання у вигляді певної цілісності. Оцінити рівень засвоєння знань і способів діяльності всього класу та окремих учнів
| ||
8
|
Домашнє завдання.
| |
Повідомити учням зміст д/з, пояснити методику його виконання. Звернути увагу учнів на важливі помилки, способи їх усунення, норми часу для виконання домашнього завдання
|
Технологічна карта аналізу уроку
Мета: вивчення рівня самоосвітньої компетентності учнів та вчителя.
Тема: _____________________________________________________________________
Тип уроку: _____________________________________________________________________
Інструкція: оцініть урок за кожним критерієм, вибрав при цьому тільки один варіант оціночною судження: «відсутній», «нечітко виявлений», «чітко виявлений» та відмітьте знаком «+»
№
|
Критерії оцінювання
|
Ступінь виявлення критеріїв
| ||
1
|
Наявність оптимального плану, виділення в ньому завдань щодо формування самоосвітньої компетентності
| |||
2
|
Характер реалізації цілепокладання на уроці:
— учитель самостійно ставить завдання уроку;
— учні ставлять завдання уроку;
— цілепокладання в процесі співтворчості вчителя та учня
| |||
3
|
Забезпечення мотиваційного компонента уроку:
— постановка проблемних питань;
— створення емоційного настрою під час вивчення теми;
— використання інформації інтегрованого характеру (вірші, історичні довідки, елементи медіа- та інтернет-технологій, практичне значення в побуті та різних галузях);
— інші методи (які?)
| |||
4
|
Реалізація проектувально-діяльнісного компонента уроку
| |||
4.1
|
Наявність методичного інструментарію щодо формування самоосвітньої компетентності учнів
| |||
4.2
|
Сформованість навчально-організаційних умінь учнів на уроці:
— учні вміють працювати за алгоритмом;
— учні самостійно складають алгоритм;
— учні вміють працювати в колективі
| |||
4.3
|
Сформованість навчально-інформаційних умінь:
— учні вміють працювати з підручником;
— учні вміють складати план;
— учні вміють конспектувати;
— учні вміють користуватися бібліотекою
| |||
4.4
|
Сформованість навчально-комунікативних умінь учнів на уроці:
— володіння монологічною мовою;
— володіння діалогічною мовою;
— уміння керувати увагою
| |||
4.5
|
Сформованість навчально-інтелектуальних умінь учнів:
аналіз; синтез; порівняння; визначення понять; класифікація; узагальнення; вставлення причиново-наслідкових зв'язків; уміння доводити; уміння відповідати на запитання; учні мають розвинуту уяву, фантазію
| |||
4.6
|
Створення ситуацій вільного вибору завдань
| |||
4.7
|
Види творчих завдань на уроці
| |||
5
|
Виконання психогігієнічних вимог до уроку
| |||
6
|
Реалізація рефлексивно-оціночного компонента уроку:
— використання методів взаємоконтролю;
— використання різних видів контролю (яких?)
| |||
7
|
Оптимальність, ступінь диференціації домашнього завдання
| |||
8
|
Якість самоаналізу педагогічної діяльності
|
Технологическая карта урока химии
8 класс
Тема урока :Учебный предмет химия
(Химия – наука о веществах , их свойствах и превращениях. Понятие о химическом элементе и формах его существования , учебник «Химия-8» под ред.О.С.Габриеляна §1)
Ведущая идея урока : Мотивация учащихся к познанию окружающего мира .
Главная дидактическая цель урока: Определение предмета изучения химии.
Цели по содержанию :
Образовательные Дать первоначальные понятия о веществе, химическом элементе, о простых и сложных веществах..
Развивающие Развить интеллектуальные умения и навыки, диалектическое мышление, память.
Воспитательные Формировать положительное отношение к учению, показать роль знаний в развитии личности, воспитании характера, преодоление трудностей.
Главная учебная проблема урока: Выявить взаимосвязь состава, строения и свойств вещества.
Интеграционные связи :межпредметные ( природоведение- физика – строение вещества , понятия «молекула», «атом»
Средства обучения-учебник Химия -8 под ред.О.С.Габриеляна,, коллекция предметов из стекла, литература для внеклассного чтения по химии, иллюстрация «Алхимик»
Эпиграф к уроку: П р и р о д а о к р у ж а е т н а с з а г а д к а м и , и
п о п ы т к а и х р е ш е н и я п р и н а д л е ж и т к в е л и ч а й ш и м
р а д о с т я м ж и з н и.
У.Рамзай
Структура урока
Экспозиция
Дидактическая задача: знакомство с классом, с кабинетом химии, правилами поведения в кабинете химии.
Деятельность педагога
- Знакомство с классом. Ученикам объясняется, что за каждым из них до конца триместра закрепляется рабочее место, за которое они отвечают во время занятий; менять рабочее место можно только с разрешения учителя.
- Знакомство с кабинетом химии: кем создан кабинет, кто преподает и занимается в нем, как учащиеся могут поддерживать его помещение и оборудование в порядке.
- Организация занятий: наличие необходимых учебных принадлежностей - тетради для записей, практических и проверочных работ, ручки, карандаши простые и цветные, линейка, ластик.
Деятельность учащихся: Восприятие требований учителя , осознание правил поведении в кабинете.
Метод: репродуктивный
Форма организации познавательной деятельности: фронтальная работа
Завязка
Дидактическая задача: создание проблемной ситуации и формулирование учебной проблемы. Целеполагание.
Деятельность педагога: Создание стимуляционно-мотивирующей ситуации через систему вопросов , работу с информационными карточками., рассказ учителя.
Вопросы к классу:
- Что такое природа?
- Что изучают науки ботаника, зоология, география, физика?
- Что изучает химия?
- Может ли ответить на вопрос «Что изучает химия?» этимология слова?
Карточка
Этимология слова «ХИМИЯ»
Кеме (Египет.)- «черная « (земля)
Кеме (Египет.) – черная наука
Хюма(древнегреч.)-«литье» металлов
Ким ( древнекитайск.)-«золото»
Деятельность учащихся: отвечают на вопросы
Деятельность педагога: рассказ о древнейшем прообразе химии - алхимии
Древнейший прообраз химии –алхимия. Многие алхимики в течение более тысячи лет с поразительным упорством пытались получить золото или серебро из неблагородных металлов с помощью «философского камня» . С незапамятных времен процесс превращения руды или простой «земли» в блестящий ковкий металл был настолько впечатляющим, что казался чудом .Древние папирусы рассказывают, как в египетских храмах в тайне , под присмотром жрецов ,мастера выплавляли драгоценное золото и серебро, добывали медь, свинец, олово, ртуть и железо.
Джофери Чосер – в ХIV веке паж английской королевы так описывал работу алхимика:
Мы тигель калим день и ночь, реторту,
А том, глядишь , наш сплав опять ни к черту.
И вот опять до света кальцинируй,
Подсвечивай, цеди и дистиллируй,
Сквозь глину , мел, а то и сквозь белок,
Сквозь соль, буру, поташ, золу, песок,
Сквозь реальгар, вощеную холстину
И с волосами смешанную глину,
Сквозь разный уголь, воск, сухой навоз;
Подмешивай селитру, купорос,
Сурьму и сурик, серу и мышьяк
Иль винный камень, бурый железняк,
Иль сплавы всякие, каогуляты
Которые металлами богаты.
Как будто дело и к концу подходит,
Смесь закипит, забулькает, забродит-
Тогда мешай, болтай и цементируй.
…………………………………………
Ну, дьявол с ним ! Еще хочу сказать,
Что философский камень добывать
Стремимся все, а этот эликсир
Помог бы нам перевернуть весь мир,
Но дело в том. что сколько мы ни бьемся
(иной раз кажется, что надорвемся)
А эликсира в колбах нет следа.
Иллюстрация Алхимик
Деятельность педагога: демонстрация занимательных опытов.( действие кислоты и щелочи на индикаторные бумаги, взаимодействие хлорида железа (III) с роданидом калия, взаимодействие карбоната натрия с уксусной кислотой, взаимодействие соляной кислоты с аммиаком ( дым без огня)
Реактивы и оборудование: растворы соляной кислоты, гидроксида натрия, хлорида железа (III), роданида калия, карбоната натрия, универсальная индикаторная бумага, фенолфталеиновая бумага, штатив с пробирками
Постановка проблемы : Химия – волшебство, фокусы или наука?
Побуждение к постановке учебной цели .
Деятельность учащихся: осознание проблемной ситуации . участие в постановке цели урока : определить предмет изучения химии
Метод: Проблемный
Форма организации деятельности :фронтальная
Показатель результата решения задачи: эмоциональное состояние школьников, активность в постановке цели.
Основное действие
Дидактическая задача :организация поиска решения
Деятельность педагога : знакомство учащихся с учебными пособиями
“Хоть выйди ты не в белый свет,
А в поле за околицей, –
Пока идешь за кем-то вслед,
Дорога не запомнится,
Зато, куда б ты ни попал
И по какой распутице,
Дорога та, что сам искал,
Вовек не позабудется”.
А в поле за околицей, –
Пока идешь за кем-то вслед,
Дорога не запомнится,
Зато, куда б ты ни попал
И по какой распутице,
Дорога та, что сам искал,
Вовек не позабудется”.
Н.Рыленков
Побуждение учащихся к использованию в решении проблемы с учебник химии
. Называет авторов учебника и выходные данные книги;
Знакомит со структурой учебника - оглавлением, названием основных глав, наличием инструкций для проведения лабораторных опытов и практических работ;
Вопрос:
С каким словом мы чаще всего встречаемся при чтении оглавления?
Получая ответы, учитель постепенно подводит учащихся к понятию вещество. Из предыдущих курсов учащиеся знают, что вещество - это то, из чего состоят все тела. Здесь уместно пояснить, что вещество - это материальное образование, состоящее из определенных частиц, имеющих собственную массу, или массу покоя. Тело - это материальное образование из вещества (веществ), имеющее геометрические размеры, занимающее ограниченную область пространства вместе с ее границами.
Беседа в процессе демонстрации коллекции изделий из стекла, алюминия.
Вопросы:
- Что общего у всех предметов из стекла?
- Что общего у всех предметов из алюминия?
Какой можно сделать вывод?
Вывод: Вещество – это, из чего состоит физическое тело
Вопрос: Чем отличаются два вещества — стекло и алюминий?
Задание: Провести исследовательскую работу и определить свойства веществ по плану. Данные внести в таблицу.
Лабораторная работа: Физические свойства вещества.
Таблица
Свойства веществ
№
|
Свойства веществ
|
Исследуемое вещество
|
1
|
Агрегатное состояние вещества
| |
2
|
Цвет
| |
3
|
Блеск
| |
4
|
Запах
| |
5
|
Твердость ( рис.3 Шкала твердости Мооса)
| |
6
|
Проявляет ли пластичность, хрупкость, эластичность
| |
7
|
Растворимость в воде
|
Вопросы для обсуждения:
1. Анализ стихотворения:
Из атомов мир создавала Природа.
Два атома легких взяла водорода.
Прибавила атом один кислорода.
И получилась частица воды,
Море воды, океаны и льды…
Стал кислород чуть не всюду начинкой.
С кремнием он обернулся песчинкой.
Два атома легких взяла водорода.
Прибавила атом один кислорода.
И получилась частица воды,
Море воды, океаны и льды…
Стал кислород чуть не всюду начинкой.
С кремнием он обернулся песчинкой.
2. В чем причина различия свойств стекла и алюминия?
Деятельность учащихся:, формулируют вывод о том , что свойства вещества зависят от частиц, из которых оно состоит. Вещество состоят из молекул, а те, в свою очередь, из атомов.
Метод: объяснительно-иллюстративный, проблемный
Форма организации познавательной деятельности: фронтальная, работа в парах
Деятельность учителя
Демонстрация шаро-стрежневых моделей простых и сложных веществ.
Вопросы:1.Чем отличаются модели друг от друга?
2.Как можно их назвать?
3.Какое определение можно дать простым веществам?
4.Какое определение можно дать сложным веществам?
Деятельность учащихся: дают формулировки определений простых и сложных веществ.
Метод: объяснительно-иллюстративный, эвристический
Форма организации познавательной деятельности: фронтальная
Показатель результата решения задачи :активность и самостоятельность учащихся в формулировании определений.
Развязка
Дидактическая задача: решение учебной проблемы и формулирование вводов.
Деятельность педагога: организует деятельность учащихся по воспроизведению и применению полученных знаний
Деятельность учащихся: отвечают на проблемный вопрос. Формулируют вводы
1.Химия – это наука
2.Предмет изучения химии- вещество.
3.Вещества состоят из мельчайших частиц: атомов и молекул
4.Молекула простого вещества состоит из одинаковых атомов
5.Молекула сложного вещества состоит из разных атомов.
6.Химия изучает свойства веществ
7.Свойства вещества зависят от его состава и строения.
8.Химия изучает превращения вещества.
Метод:эвристический
Форма организации познавательной деятельности : фронтальная
Показатель результатов решения задачи: решение проблемы и активность школьников в формулировании вводов по теме.
Рефлексия собственной деятельности
Дидактическая задача: мобилизация учащихся на рефлексию
Деятельность педагога 1.Организация работы учащихс по формулированию общего выводаХИМИЯ – это наука о веществах, их свойствах и превращениях.
2.Побуждение учащихся к анализу эпиграфа.
3.Предложение домашнего задания. §1. Минисочинение « Химия в быту»
Технологічна карта аналізу уроку
Мета: вивчення рівня самоосвітньої компетентності учнів та вчителя.
Тема: _____________________________________________________________________________
Тип уроку:_________________________________________________________________________
Інструкція: оцініть урок за кожним критерієм, вибрав при цьому тільки один варіант оціночного судження: «відсутній», «нечітко виявлений», «чітко виявлений» та відмітьте знаком «+».
№
|
Критерії оцінювання
|
Ступінь виявлення критеріїв
| ||
1
|
Наявність оптимального плану, виділення в ньому завдань щодо формування самоосвітньої компетентності
| |||
2
|
Характер реалізації цілепокладання на уроці:
— учитель самостійно ставить завдання уроку;
— учні ставлять завдання уроку;
— цілепокладання в процесі співтворчості вчителя та учня
| |||
3
|
Забезпечення мотиваційного компонента уроку:
— постановка проблемних питань;
— створення емоційного настрою під час вивчення теми;
— використання інформації інтегрованого характеру (вірші, історичні довідки, елементи медіа- та інтернет-технологій, практичне значення
в побуті та різних галузях);
— інші методи (які?)
| |||
4
|
Реалізація проектувально-діяльнісного компонента уроку
| |||
4.1
|
Наявність методичного інструментарію щодо формування самоосвітньої компетентності учнів
| |||
4.2
|
Сформованість навчально-організаційних умінь учнів на уроці:
— учні вміють працювати за алгоритмом;
— учні самостійно складають алгоритм;
— учні вміють працювати в колективі
| |||
4.3
|
Сформованість навчально-інформаційних умінь:
— учні вміють працювати з підручником;
— учні вміють складати план;
— учні вміють конспектувати;
— учні вміють користуватися бібліотекою
| |||
4.4
|
Сформованість навчально-комунікативних умінь учнів на уроці:
— володіння монологічною мовою;
— володіння діалогічною мовою;
— уміння керувати увагою
| |||
4.5
|
Сформованість навчально-інтелектуальних умінь учнів:
аналіз; синтез; порівняння; визначення понять; класифікація; узагальнення; вставлення причиново-наслідкових зв'язків;
уміння доводити; уміння відповідати на запитання;
учні мають розвинуту уяву, фантазію
| |||
4.6
|
Створення ситуацій вільного вибору завдань
| |||
4.7
|
Види творчих завдань на уроці
| |||
5
|
Виконання психогігієнічних вимог до уроку
| |||
6
|
Реалізація рефлексивно-оціночного компонента уроку:
— володіння учнями умінням самоконтролю, самооцінки;
— використання методів взаємоконтролю;
— участь учнів у виправленні помилок;
— використання різних видів контролю (яких?)
| |||
7
|
Оптимальність, ступінь диференціації домашнього завдання
| |||
8
|
Якість самоаналізу педагогічної діяльності
|
Немає коментарів:
Дописати коментар